КС: фото і відео не звільняють ДАІ від складання протоколу

Працівник ДАІ повинен складати протокол за порушення Правил дорожнього руху, в разі використання спецзасобів фотокіновідеофіксації за винятком, якщо правопорушення було незначним і тягне за собою невеликий штраф.

Як передає кореспондент УНІАН, відповідне рішення за зверненням громадянина Артема БАГІНСЬКОГО, сьогодні оприлюднив Конституційний Суд України.

Таким чином КСУ визнав неконституційною ч.6 ст.258 Кодексу України про адмінпорушення, в якій йдеться, що у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фотокіновідеозйомки чи засобів фотокіновідеозапису протокол про адміністративне порушення не складається, а постанова у справі про адмінпорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Крім того, Конституційний Суд визнав неконституційною ч.1 ст.14-1 цього ж кодексу, що за порушення ПДР до адмінвідповідальності притягаються лише власники чи співвласники транспортних засобів. Суд зауважує, що законодавцю необхідно також передбачити за правопорушення відповідальність не лише того, хто перебував за кермом, але і юридичну особу, якій належить транспортний засіб. У рішенні КСУ міститься рекомендація Верховній Раді привести порядок притягнення осіб до адмінвідповідальності за порушення ПДР у разі їх фіксації працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фотокіновідеозйомки чи засобів фотокіновідеозапису у відповідність до цього рішення.

Коментуючи вказане рішення на прес-конференції журналістам суддя доповідач у справі Марія МАРКУШ зазначила, що до відповідальності повинна притягатися лише особа, яка перебувала за кермом. Даючи оцінку використанню спецпристроїв фотокіновідеофіксації М.МАРКУШ зауважила, «що фіксація автоматичними пристроями порушень є достатньою для визначення суті правопорушення і є достатньою для використання як доказ». У той же час, додала вона, кожний доказ повинен бути закріплений. В іншому разі він не може бути підставою для обвинувачення. Крім того, за словами М.МАРКУШ, винна особа має знати в чому вона обвинувачується і має надати відповідним чином закріплені свої пояснення з цього приводу.

Як повідомлялося раніше, суб’єкт конституційного звернення в своєму поданні стверджував, що в адміністративних справах за юридично однакових обставин місцеві суди по-різному застосовують спірну норму адміністративного кодексу. В одних випадках суди за позовами власників транспортних засобів визнають незаконними та скасовують постанови про притягнення їх до адмінвідповідальності, в інших відмовляють у задоволенні позовів, залишаючи в силі такі постанови.

Крім того, на думку автора клопотання, практика судів щодо порядку застосування та достовірності показань приладу «Візир», як підстави для притягнення до адмінвідповідальності є неоднозначною в частині належності та допустимості доказів.